A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту

Новини

13 Листопада 2026

До зустрічі вдома: не розгубитися й допомогти — перші дії після ДТП

Зупинитися, оцінити небезпеку, викликати допомогу та подбати про постраждалих. Після дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) важлива чітка послідовність дій. Вона допомагає уникнути повторного зіткнення й використати перші хвилини для порятунку людей. Розповідаємо, що потрібно знати водіям, пасажирам, пішоходам, велосипедистам та іншим учасникам руху. Міністерство внутрішніх справ України спільно з Авторадіо та Авто24 продовжує інформаційну кампанію «До зустрічі вдома», присвячену Тижню безпеки дорожнього руху. Розбираємо знайомі дорожні ситуації, пояснюємо ризики та нагадуємо про звички, які допомагають берегти життя. Перші хвилини: від розгубленості — до конкретних дій Звук удару, пошкоджені автомобілі, люди на дорозі. Хтось телефонує близьким, хтось починає знімати відео, інші намагаються одразу витягти постраждалого із салону. Але спочатку потрібно оцінити, чи безпечно наближатися. Поруч можуть рухатися автомобілі, витікати пальне, бути дим або пошкоджені електричні дроти. Людина, яка допомагає, не повинна сама стати постраждалою. Обов’язки водія, причетного до ДТП, визначені пунктом 2.10 Правил дорожнього руху України: зупинитися, залишатися на місці, позначити небезпеку, подбати про допомогу потерпілим і повідомити поліцію. Пам’ятка: що робити після ДТП Крок Дії 1.Оцініть безпеку Зупиніться, увімкніть аварійну сигналізацію. Перевірте, чи немає загрози повторного наїзду, пожежі або інших небезпек. 2.Позначте місце пригоди Якщо можете зробити це безпечно, встановіть знак аварійної зупинки. Людей, які можуть самостійно пересуватися, спрямуйте в безпечне місце поза потоком транспорту. 3.Викличте допомогу Телефонуйте 112 або 103 — якщо є постраждалі, 102 — для повідомлення поліції. Якщо потрібне деблокування людей чи є пожежа, повідомте про це диспетчеру. 4.Допоможіть постраждалим Перевірте реакцію, наявність масивної кровотечі та нормального дихання. Дійте відповідно до своїх навичок і вказівок диспетчера. 5.Залишайтеся поруч Контролюйте стан постраждалих, захистіть їх від переохолодження та передайте інформацію службам, які прибули. Безпека місця: не допустити ще однієї аварії За пунктом 9.10 ПДР, знак аварійної зупинки встановлюють на відстані, яка забезпечує безпеку, але не ближче ніж 20 метрів у населених пунктах і 40 метрів поза ними. Це мінімальні відстані. Водночас не виходьте під транспорт, намагаючись поставити знак: спочатку оцініть можливість зробити це безпечно. Одягніть світлоповертальний жилет, якщо він є. Не стійте між пошкодженими автомобілями, позаду них на смузі руху або в інших місцях, де вас можуть збити. Не паліть і не використовуйте відкритий вогонь. Якщо ви свідок пригоди, зупиніть свій транспорт так, щоб не створити нової небезпеки й не перекрити під’їзд екстреним службам. «Після зіткнення не починайте зі з’ясування, хто винен. Спершу перевірте, чи є постраждалі та чи не загрожує людям повторний наїзд. Позначте місце пригоди й викличте потрібні служби. Якщо поруч є очевидці, розподіліть завдання: одна людина телефонує, інша приносить аптечку, ще хтось зустрічає медиків. Кожна дія має допомагати, а не створювати додаткову небезпеку», — зазначає Кравчук Микола, головний спеціаліст відділу Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України. Що сказати диспетчеру Говоріть коротко й конкретно: Де сталася ДТП: населений пункт, вулиця, номер будинку або назва траси, напрямок руху, кілометр чи найближчий орієнтир. Що сталося: зіткнення, наїзд, перекидання автомобіля. Скільки постраждалих і в якому вони стані: чи реагують, чи дихають нормально, чи є сильна кровотеча. Чи є додаткові загрози: дим, вогонь, витік пального, люди, затиснуті в автомобілі. Ваш номер телефону. Не завершуйте розмову, доки диспетчер не скаже. Увімкніть гучний зв’язок, якщо це допомагає одночасно виконувати його вказівки. Про погіршення стану постраждалого повідомте повторно. Домедична допомога: алгоритм дій у критичній ситуації Іван Матяш, завідувач відділення реабілітації Державної Установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України», наголошує: головне завдання людини, яка надає домедичну допомогу, — своєчасно розпізнати загрози життю, викликати екстрену медичну допомогу та виконати прості, але критично важливі дії до прибуття медиків. «Домедична підготовка дає змогу діяти послідовно, коли поруч хтось потребує допомоги. У критичній ситуації не потрібно намагатися виконати всі можливі медичні маніпуляції. Важливо правильно визначити пріоритети: переконатися у власній безпеці, оцінити свідомість постраждалого, виявити та зупинити критичну кровотечу, перевірити дихання і, за необхідності, розпочати серцево-легеневу реанімацію. Саме тому практичне навчання домедичної допомоги важливе для кожного», — зазначив Іван Матяш. Переконайтеся у власній безпеці Перш ніж наближатися до постраждалого, оцініть місце події. Особливо це важливо після дорожньо-транспортної пригоди. Переконайтеся, що: немає загрози наїзду автомобілів або повторного зіткнення; відсутні пожежа, дим, витік пального чи інші небезпечні фактори; немає обірваних електричних проводів; місце події безпечне для вас та інших очевидців. За можливості надягніть світлоповертальний жилет і рукавички. Не наражайте себе на небезпеку заради допомоги. Якщо місце події небезпечне, відійдіть на безпечну відстань і викличте відповідні служби.  Перевірте свідомість постраждалого Якщо наближатися безпечно, голосно й чітко зверніться до людини: «Ви мене чуєте? Вам потрібна допомога?» Можна обережно торкнутися її плеча, якщо немає очевидної травми цієї ділянки. Для перевірки достатньо звернення й обережного дотику. Якщо людина реагує, поясніть, що допомога вже в дорозі, і стежте за її станом. Якщо реакції немає, повідомте диспетчеру й перевірте дихання. Оцініть наявність кровотечі Після травм однією з найнебезпечніших загроз є масивна зовнішня кровотеча. Вона може призвести до критичної втрати крові за короткий час. Огляньте постраждалого, зверніть увагу на одяг, поверхню під людиною та видимі ушкодження. Якщо можливо, швидко огляньте кінцівки, ділянки тулуба та місця, де кров може накопичуватися або бути прихованою одягом. Артеріальна кровотеча. Кров зазвичай яскраво-червона, може витікати пульсуючим струменем або фонтанувати синхронно із серцебиттям. Часто супроводжується швидкою та значною крововтратою. Венозна кровотеча. Кров зазвичай темно-червона, витікає безперервним потоком. За пошкодження великої вени кровотеча також може бути масивною та загрожувати життю. Капілярна кровотеча. Кров повільно виступає на поверхні пошкодженої шкіри, наприклад при саднах і неглибоких порізах. Зазвичай не становить безпосередньої загрози життю. Важливо: не завжди можна достовірно визначити тип кровотечі за кольором або характером витікання крові. Тому для людини без медичної освіти головний критерій — чи є кровотеча масивною та чи можна її швидко зупинити. Ознаки потенційно критичної кровотечі: кров швидко витікає або пульсує з рани; кров просочує одяг, пов’язки або утворює калюжу; є травматична ампутація або глибоке ушкодження кінцівки; кровотеча не припиняється при притисканні рани; постраждалий стає блідим, слабким, сплутаним, може втрачати свідомість. Як зупинити кровотечу? За можливості надягніть одноразові рукавички. Відкрийте ділянку ушкодження, розрізавши одяг, якщо це необхідно. Прикладіть до рани стерильну серветку, бинт або чисту тканину. Сильно та безперервно притисніть рану руками. Якщо кровотечу вдалося зупинити, зафіксуйте матеріал тиснучою пов’язкою та контролюйте її стан. Якщо рана глибока, а кровотеча не припиняється, можна застосувати гемостатичний бинт із подальшим притисканням рани, якщо ви навчені його використовувати. Коли застосовувати турнікет? Турнікет застосовують при масивній, загрозливій для життя кровотечі з руки або ноги, якщо прямий тиск не зупиняє її, або коли його неможливо ефективно підтримувати. Правила застосування: накладайте турнікет приблизно на 5–7 см вище рани, не на суглоб; якщо місце ушкодження неможливо визначити або оглянути, накладіть його високо на кінцівку відповідно до навчання та інструкції виробника; затягніть до повної зупинки кровотечі; за потреби використайте другий турнікет вище першого; зафіксуйте час накладання та повідомте його медикам; не послаблюйте й не знімайте турнікет самостійно. Не накладайте турнікет на шию або тулуб. При кровотечах у ділянках паху, пахви чи шиї потрібні інші методи зупинки кровотечі, зокрема прямий тиск, а тампонування — лише за наявності відповідної підготовки та з урахуванням характеру рани. Перевірте дихання Якщо людина не реагує на звернення, потрібно перевірити, чи дихає вона нормально. Покладіть постраждалого на спину, якщо це безпечно та необхідно для оцінки дихання. Обережно відкрийте дихальні шляхи: покладіть одну руку на лоб, іншою підніміть підборіддя. Протягом не більше ніж 10 секунд оцініть дихання: чи рухається грудна клітка, чи чути та відчувається видих. Нормальне дихання: регулярні вдихи та видихи, помітні рухи грудної клітки. Ненормальне дихання: поодинокі судомні вдихи; рідкісні гучні хапальні вдихи; нерегулярні, неефективні рухи грудної клітки; повна відсутність дихання. Важливо: судомні поодинокі вдихи (агональне дихання) не є нормальним диханням. Не сприймайте їх як ознаку того, що людина дихає. Не витрачайте час на пошук пульсу — людина без медичної освіти не повинна намагатися самостійно визначати його наявність для ухвалення рішення про початок СЛР. Якщо людина не дихає нормально — розпочніть серцево-легеневу реанімацію (СЛР) Невідкладний стан. Якщо людина не реагує й не дихає нормально, слід вважати, що в неї сталася зупинка кровообігу, і негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію (СЛР). Як виконувати СЛР дорослому: Крок 1. Правильне положення рук. Покладіть постраждалого на спину на тверду поверхню, якщо це можливо. Станьте на коліна збоку від грудної клітки. Основу долоні однієї руки розташуйте посередині грудної клітки, на нижній половині грудини. Другу долоню покладіть зверху. Переплетіть пальці, не натискайте на ребра. Крок 2. Виконуйте натискання на грудну клітку. Тримайте руки прямими, не згинайте лікті. Розташуйте плечі безпосередньо над руками. Натискайте вертикально вниз. Глибина натискання — 5–6 см. Частота — 100–120 натискань за хвилину. Після кожного натискання повністю знімайте тиск, дозволяючи грудній клітці повернутися у вихідне положення. Мінімізуйте перерви. Крок 3. Штучні вдихи. Якщо ви пройшли відповідне навчання та готові виконувати штучні вдихи: зробіть 30 натискань; відкрийте дихальні шляхи закиданням голови та підняттям підборіддя; затисніть ніс постраждалого; щільно охопіть його рот своїми губами; виконайте два плавні вдихи тривалістю приблизно одну секунду кожен, щоб побачити підняття грудної клітки; відразу продовжуйте натискання. Співвідношення — 30 натискань: 2 вдихи. Якщо ви не навчені робити штучні вдихи, не готові або не можете їх виконувати, проводьте безперервні натискання на грудну клітку до прибуття допомоги або вказівок диспетчера.  Коли припиняти СЛР? Продовжуйте реанімаційні заходи до: прибуття медиків та прийняття ними допомоги; появи ознак відновлення нормального дихання та цілеспрямованих реакцій; фізичного виснаження, коли ви більше не можете продовжувати; виникнення небезпеки для вас або постраждалого. Якщо поруч є інші люди, змінюйтеся приблизно кожні дві хвилини, намагаючись мінімізувати перерви в натисканнях. Для дітей та немовлят алгоритм СЛР має вікові особливості. Дотримуйтеся інструкцій диспетчера та використовуйте навички відповідно до пройденого навчання. Якщо людина непритомна, але дихає Якщо постраждалий не реагує, але дихає нормально: забезпечте прохідність дихальних шляхів; постійно контролюйте дихання; за відсутності підозри на травму хребта або за необхідності захистити дихальні шляхи від блювання переведіть людину у стабільне бокове положення; якщо є підозра на травму хребта, мінімізуйте переміщення, але не допускайте порушення прохідності дихальних шляхів; за необхідності повертайте постраждалого на бік обережно, бажано за допомогою кількох людей, утримуючи голову, шию та тулуб максимально узгоджено. Якщо нормальне дихання припинилося або стало ненормальним — негайно починайте СЛР. Автомобільна аптечка «Аптечка має бути знайомою вам ще до надзвичайної ситуації. Знати, де лежать рукавички, як відкрити перев’язувальний пакет і як користуватися турнікетом, потрібно заздалегідь. На місці ДТП дійте послідовно: власна безпека, виклик допомоги, оцінка кровотечі та дихання. Якщо розгубилися — залишайтеся на зв’язку з диспетчером і виконуйте його вказівки», — зауважив Іван Матяш. Що повинно бути в автомобільній аптечці? Засіб Призначення Нітрилові рукавички (кілька пар) Захист від контакту з кров’ю Сертифікований турнікет Зупинка критичної кровотечі з кінцівок Стерильні марлеві серветки Прямий тиск на рану Марлеві бинти Перев’язування та тампонування ран за наявності навичок Гемостатичний бинт Допомога при масивній кровотечі за відповідної підготовки Перев’язувальні пакети Закриття та фіксація ушкоджень Маска-клапан для штучного дихання Захист під час проведення рятувальних вдихів Атравматичні ножиці Розрізання одягу для огляду ушкоджень Термопокривало Запобігання переохолодженню Лейкопластир і маркер Фіксація пов’язок та запис часу накладання турнікета Додатково варто мати ліхтарик і світлоповертальний жилет. Це практичний перелік засобів для допомоги при травмах, а не повний нормативний склад автомобільної аптечки. Аптечка повинна бути надійно закріплена, доступна та укомплектована засобами з неушкодженим пакуванням і належними строками придатності. Розкажіть пасажирам, де вона лежить. Як допомогти, якщо ви пасажир, пішохід чи велосипедист Для допомоги не обов’язково виконувати складні дії. Можна викликати служби, принести аптечку, передати диспетчеру точне місце ДТП, зустріти медиків або підтримувати постраждалого розмовою. Не перекривайте доступ рятувальникам. Не виходьте на смугу руху заради фото чи відео. Якщо бачили момент зіткнення, залиште поліції свої контакти та повідомте те, що спостерігали особисто. Причетний до ДТП пішохід також має обов’язки, визначені пунктом 4.15 ПДР: допомогти в межах можливого, повідомити поліцію та залишатися до її прибуття. Спочатку люди — потім оформлення Не переміщуйте транспорт і предмети, пов’язані з ДТП, без передбачених законом підстав. Якщо потрібні невідкладні дії для порятунку людей, повідомляйте про ситуацію диспетчеру та виконуйте його вказівки. Питання європротоколу розглядають лише для пригод без травмованих і за дотримання всіх установлених умов. Якщо є підозра на травмування — пріоритетом є виклик екстреної допомоги. Зберегти спокій легше, коли знаєш, що робити. Пройдіть практичний курс домедичної допомоги, перевірте аптечку та обговоріть цей алгоритм із близькими. Бережіть себе й тих, хто поруч. До зустрічі вдома. До зустрічі вдома: увага має бути на дорозі. До зустрічі вдома: пристебнути всіх — як подбати про безпеку дорослих, дітей і чотирилапих в авто. До зустрічі вдома: безпечна швидкість, дистанція та уважність бережуть життя. Департамент комунікації МВС

13 Листопада 2026

Здаємо кров – рятуємо життя!

Працівники сервісних центрів МВС Вінницької, Черкаської та Кіровоградської областей долучилися до благодійної акції «Здай кров – врятуй життя». Захід відбувся в межах Тижня безпеки дорожнього руху, який проходить в Україні з 9 до 15 листопада. Сьогодні донорство крові – це не просто добра справа, а реальна можливість подарувати комусь шанс на життя. Адже щодня є люди, які потребують переливання крові: постраждалі в дорожньо-транспортних пригодах, пацієнти лікарень, військовослужбовці. Кожна донація має значення, а кожен донор стає частиною великої справи порятунку. Ділимося найціннішим, підтримуємо одне одного та доводимо, що навіть невеликий внесок може врятувати чиєсь життя! Разом допомагаємо. Разом наближаємо Перемогу! Нагадаємо, Генеральна Асамблея ООН проголосила 2021–2030 роки Другим десятиліттям дій із забезпечення безпеки дорожнього руху. Глобальна мета якого – скоротити на 50% кількість загиблих і травмованих внаслідок ДТП до 2030 року. Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті.  [metaslider id="27665"]

13 Листопада 2026

Мобільні сервісні центри МВС: 90 громадян отримали послуги у трьох громадах Вінниччини, Черкащини та Кіровоградщини

Сервіс має бути доступним кожному, незалежно від місця проживання та відстані до найближчого сервісного центру МВС. Саме за таким принципом працюють мобільні сервісні центри МВС, які продовжують виїжджати у віддалені громади Вінницької, Черкаської та Кіровоградської областей. Цього тижня МСЦ МВС побували в Ольгопільській, Чигиринській та Новоукраїнській громадах. Загалом адміністратори надали послуги 90 громадянам. Зокрема:   42  реєстрації та перереєстрації транспортних засобів; 20 обмінів посвідчень водія; 28 консультацій з питань, що належать до компетенції сервісних центрів МВС. За кожною такою поїздкою — конкретні людські потреби та можливість вирішити важливі питання без необхідності долати десятки кілометрів до стаціонарного сервісного підрозділу. Серед відвідувачів мобільного сервісного центру МВС був і пан Микола, який приїхав із сусіднього села, щоб зареєструвати автомобіль. Чоловік заздалегідь чекав на приїзд фахівців і не приховував задоволення від такої можливості. [metaslider id="27644"] «Дуже добре, що сервісний центр МВС  приїжджає до нас. Я чекав на цей виїзд, адже потрібно було зареєструвати автомобіль. У моєму віці далека дорога — це вже справжнє випробування. А тут усе поруч, зручно і можна вирішити своє питання без зайвих труднощів. Дуже вдячний за таку можливість», — поділився пан Валерій. Для адміністраторів мобільних сервісних центрів МВС такі виїзди — також особлива частина роботи. Вони зізнаються, що із задоволенням вирушають до громад, адже бачать реальну потребу людей у цих послугах, відчувають їхню вдячність і поважне ставлення. [metaslider id="27649"] «Коли приїжджаєш у громаду й бачиш, що на тебе вже чекають люди, розумієш, наскільки важлива ця робота. Для когось наша поїздка — це можливість заощадити час, для когось — уникнути складної дороги, а для когось — нарешті вирішити питання, яке довго відкладалося. Особливо приємно бачити щиру вдячність громадян. Це мотивує працювати й надалі», — розповідають адміністратори. Мобільні сервісні центри МВС — це повноцінний виїзний сервіс, обладнаний усім необхідним для надання адміністративних послуг. Громадяни можуть зареєструвати або перереєструвати транспортний засіб, обміняти чи відновити посвідчення водія, отримати міжнародне посвідчення водія та фахову консультацію. Виїзди здійснюються за зверненнями органів місцевого самоврядування за наявності відповідної кількості запитів від громадян. Сервіс має бути там, де він потрібен людям. І кожен такий виїзд — ще один крок до доступних, зручних та якісних послуг незалежно від того, у великому місті чи невеликій громаді живе людина. Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті. 
Перейти до новин